
Кіно...
Знаєте, останнім часом Голівуд занадто захопився екранізаціями старих-добрих коміксів, які американські діти читали ще 50 років тому :)
Не мені судити чому так сталося: чи то довіра народу до "бравих американських солдат" трохи спала після різного роду прикрих інцидентів, чи то просто перевелися в Голівуді актори типу Шварценеггера и Сталонне (обидва, до-речі, не корінні американці), чи просто рівень комп"ютерних технологій дозволяє... Але зараз не про це :)
Особисто я помітив, що рівень кіно росте. Вже нема тих тупих пафосних сцен (ну так, чекаємо Індіану Джонса), нема награного героїзмі, навіть з"явився гумор (поки-що тупенький, але ж є). Тому й історія про Тоні Старка здалася мені приємною для перегляду.
Тоні поводиться саме так, як на його місці робив би кожен пристойний мільярдер - дорогі машини, напхана найновітнішими технологіями хата на узбережжі океану, нічні гулянки в казино і кожного разу інша модель у ліжку. Це правдоподібно, та й початок фільму вирішили не затягувати довгими сценами з дитинства героя, такими милими і такими непотрібними.
З перших секунд стає ясно, що почався екшн! Короткий екскурс в історію, ніби між іншим, розповідає нам про Тоні у кількох словах і цього досить щоб віддати належне автентичності герою коміксів. А далі - let's roll!
Не буду розкривати сюжетні повороти (хоч і так ясно що добрі хлопці переможуть поганих), але не можу не прокоментувати останню сцену. Бо ж дуже вже сподобалася фраза "Я не герой, я - Залізна Людина".
Вперше, мабуть, рятівник людства відкрив свою персону при журналістах. І не через якісь внутрішні переживання - просто Тоні звик бути завжди в центрі уваги, а бути просто Тоні Старком (генієм, Леонардо да Вінчі ХХІ століття, мільярдером и плей-бооєм) для могутньої Залізної Людини надто нудно :)
1 коментар:
Если ли у Маши любовник?
Дописати коментар